Законні права пацієнта
Перед тим, як перейти до вивчення прав пацієнта, варто зрозуміти хто такий пацієнт, з якого моменту особа отримує статус пацієнта.
Пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога, згідно ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров\'я».
Основа медичних прав особи закладена у ст. 49 і 50 Конституції України, Кожен має право на охорону здоров\'я, медичну допомогу та медичне страхування. Кожен має право на безпечне для життя і здоров\'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні немайнові, медичні права особи також перелічені у ст. 283 -290 Цивільного кодексу України, а саме:
- право на охорону здоров\'я,
право на надання їй медичної допомоги,
право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій,
право відмовитися від лікування,
право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров\'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров\'я,
право на інформацію про стан здоров\'я дитини або підопічного,
Примітка: медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров\'я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами, якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров\'я.
- право бути присутніми при дослідженні причин смерті члена сім’ї,
право на таємницю про стан свого здоров\'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім\'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката,
право на допуск до неї священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду,
право бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин.
Головним нормативним актом, що регулює законні права пацієнта є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров\'я».
Права пацієнта передбачені цим законом, перегукуються із вже вище переліченими правами інших законодавчих актів, але зосередимось на цих правах:
- кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров’я,
достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров\'я і здоров\'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь,
відшкодування заподіяної здоров\'ю шкоди,
право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров\'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім\'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду,
право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги,
право на вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій,
пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров\'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування,
отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров\'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров\'я,
отримання інформації про стан здоров\'я дитини або підопічного,
надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров\'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров\'я,
на таємницю про стан свого здоров\'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні,
згода інформованого пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування (примітка -пацієнт може і не надавати згоди: не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників),
право відмовитися від лікування.
Ні законом, ні іншими нормативними актами не передбачено чіткого моменту з якого особа вважається пацієнтом певного медичного закладу та й одним із прав є право пацієнта, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров\'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування (право на вибір медичного закладу).
Для захисту своїх медичних прав необхідно добросовісно ними користуватись, виконувати вказівки лікаря, дотримуватись обов’язків пацієнта.
У випадку обґрунтованих підозр, що надана Вам медична допомога є не належною або порушені Ваші права пацієнта, варто пам’ятати про право пацієнта на відшкодування заподіяної здоров\'ю шкоди та захисту прав у: