Умови виплати додаткової винагороди через поранення військового
На практиці Верховного суду.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач зазначав, що у період з липня по вересень 2022 року проходив лікування у зв’язку з травмою, пов’язаною із захистом Батьківщини, однак відповідачами безпідставно не нараховано та не виплачено грошове забезпечення і додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року (далі – Постанова № 168).
Суд першої інстанції позов задовольнив, виходячи з того, що період лікування та відпустки за станом здоров’я підлягає зарахуванню до періоду, за який виплачується додаткова винагорода. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що відсутні докази тяжкого поранення та належного оформлення відпустки за станом здоров’я, а також встановлено факт самовільної відсутності позивача на службі.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Постанова №168 передбачає обов’язкову наявність двох умов: по-перше, поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини, а по-друге — воно повинно бути визнане тяжким за висновком військово-лікарської комісії, якщо йдеться про відпустку для лікування. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість виплати підвищеної винагороди.
Разом із тим, додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, а тому її виплата залежить від дотримання правил, визначених Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260. Зокрема, у разі самовільного залишення військової частини виплата
грошового забезпечення призупиняється з дня такого залишення і поновлюється лише після повернення військовослужбовця.
У цій справі встановлено, що позивач після виписки з лікувального закладу не з’явився до місця служби, а відтак командир військової частини правомірно призупинив виплату грошового забезпечення. Крім того, відсутні належні докази оформлення відпустки за станом здоров’я у встановленому порядку.
Також Суд звернув увагу на відсутність належного документального підтвердження обставин поранення, зокрема довідки встановленого зразка про обставини травми, що є обов’язковою підставою для виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. Надані позивачем документи не підтверджують належним чином ані обставини отримання поранення, ані підстави для направлення на лікування саме у зв’язку із захистом Батьківщини.
Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, здійснюється, зокрема, за умови наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
За матеріалами Верховного суду, постанова Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 240/4897/24