Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
Пропоную Вашій увазі огляд постанови Верховного суду, у категорії спорів, що останніми роками набирає особливою 'популярності'.Якщо член сім’ї суб’єкта декларування набуває активи за рахунок позикових коштів, суб’єкт декларування зобов’язаний не лише відобразити такі фінансові зобов’язання в декларації, а й підтвердити законність джерела походження коштів та фінансову спроможність позикодавця. Непідтвердження законності таких коштів є підставою для визнання відповідних активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави за статтями 291, 292 ЦПК України.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1, працюючи на посаді поліцейського та будучи суб\'єктом декларування, разом зі своєю дружиною набув у власність квартиру вартістю 5 537 000,00 грн, та автомобіль Lexus LX450D, вартістю 3 800 000,00 грн, які були зареєстровані на дружину. Оскільки законні доходи та задекларовані заощадження подружжя не давали змоги придбати вказане майно, а зв\'язок ОСОБА_1 з активами підтверджувався фактичним розпорядженням та проживанням, прокурор просив визнати ці активи (з урахуванням частини законних коштів) необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави.
Суд першої інстанції (Вищий антикорупційний суд), з висновками якого погодилася Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, позов задовольнив частково, визнав відповідне майно необґрунтованим активом і стягнув його в дохід держави, вирахувавши 1 481 343,00 грн законного доходу від продажу попередньої квартири відповідачів. Суди врахували доведеність зв\'язку активів із суб\'єктом
декларування та сумнівність наданих відповідачем договорів позики
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави діє спеціальний стандарт доказування, за яким суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно
з сукупністю доказів іншої сторони.
Надані стороною відповідача договори безвідсоткової фінансової допомоги (позики) від фізичних осіб не спростовують необґрунтованості активів, якщо дослідженими доказами підтверджено відсутність у позикодавців офіційних
доходів та заощаджень для надання таких сум, що свідчить про укладення договорів виключно з метою легалізації походження коштів.
Вчинення суб\'єктом декларування щодо майна, оформленого на члена сім\'ї, дій, які за змістом тотожні здійсненню права розпорядження ним (використання, відображення у декларації, проживання), підтверджує наявність опосередкованого зв\'язку між особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та спірними активами.
Із постанови Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі № 991/970/25 (за матеріалами Верховного суду)
Як показує судова практика в цій та подібних справах, не достатньо надати формальні договори, якщо майновий стан другої сторони по договору, не підтверджує можливості надати позику в такій сумі, за відсутності доходів.
Консультації адвоката з антикорупційного захисту.