ЄСПЛ: антикорупційна справа (конфіскація майна)

ЄСПЛ: антикорупційна справа (конфіскація майна)

          PĂCURAR v. Romania (№ 17985/18) 2025 рік
Справа стосувалася конфіскації майна, що належало пану Păcurar, на підставі законодавства, спрямованого на забезпечення доброчесності під час виконання публічних функцій, оскільки були відсутні пояснення щодо походження майна.
       Пан Păcurar оскаржив рішення у Вищому суді касації та правосуддя, стверджуючи серед іншого, що він не скористався перевагою презумпції законності набуття майна. Однак його касаційну скаргу було відхилено, а рішення судів нижчих інстанцій залишено в силі.

    Щодо наявності легітимної мети для втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном ЄСПЛ зазначив, що оскаржуваний захід був частиною законодавства, спрямованого на посилення боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності на публічній службі в національному та міжнародному контексті, яке заохочувало й навіть вимагало вживати конкретних заходів у боротьбі з корупцією в Румунії. Тому захід конфіскації у цій справі був реалізований відповідно до загального інтересу щодо збереження доброчесності осіб, які обіймають посади на державній службі, та уникнення використання відповідного майна з перевагами для заявника, але на шкоду суспільству.
    Суд неодноразово зазначав у справах, що стосуються втручання у право власності, що між засобами, які застосовуються, та цілями, які переслідуються, має існувати розумне співвідношення пропорційності. Іншими словами Суд повинен визначити, чи було досягнуто баланс між вимогами загального інтересу та інтересами відповідних осіб.
    Так, відповідно до цих законів, заявник, як державний службовець, мав обов’язок декларувати своє майно та пояснювати його походження. Відповідна правова база та послідовне і єдине її тлумачення національними судами свідчили про те, що невиконання цього обов’язку викликало сумніви у законному походженні таких активів і зумовлювало необхідність застосування санкцій для збереження ефективності закону. Заявник не виконав вимог закону щодо декларування майна, і тому було розпочато процедуру перевірки джерела
його активів, згідно з чіткими і загальноприйнятими правилами цивільного процесу.
    Метою правової бази в цій справі є не запобігання незаконному набуттю майна внаслідок злочинної діяльності, а забезпечення доброчесності державної служби шляхом належного заповнення та подання декларацій про майно і доходи. Заявнику не було пред’явлено жодного обвинувачення у вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення та не існувало правової презумпції, що його майно, щодо походження якого не було пояснень, було отримано злочинним шляхом, так само як і органи влади не діяли на основі такої
презумпції.
Також ЄСПЛ наголосив, що конфіскація в цій справі була обов’язковою санкцією, передбаченою законом. У таких випадках Суд досліджує, чи не застосовувалася конфіскація автоматично, без можливості для заявника оскаржити відповідне рішення та мати реальний шанс на успіх.
   Оскільки Пан Păcurar не дотримувався вимог законодавства щодо декларування майна, це викликало сумніви щодо законності набуття останнього.
   Провадження відповідало чітко встановленим правилам, і пан Păcurar мав можливість висловити свою позицію. Водночас не існувало юридичної презумпції, що його майно, щодо якого відсутні пояснення, було отримано злочинним шляхом. Особисті обставини заявника були повною мірою враховані.
Окрім того, законодавство щодо розгляду таких справ передбачало індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку.
Отже, ЄСПЛ встановив, що конфіскація була пропорційною до мети, яку вона переслідувала, і порушення права заявника на захист власності не було.

за матеріалами Верховного суду