Мобілізація за один день: відстрочка на паузі
У період між завершенням воєнного стану і поданням заяви на продовження відстрочки 'існує вікно' за яким у резерв+ не відображається відстрочка. В такий період не є визначеним право на відстрочку.Огляд постанови Верховного суду від 21 жовтня 2026 року, у справі № 520/33584/25.
'Колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не врахували положення пункту 60 Порядку № 560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2025 року № 519 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» пункт 60 Порядку № 560 було доповнено новим абзацом:
«Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_10 без повторного надання військовозобов`язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки».
Тобто, на дату призову позивача (10 серпня 2025 року) вже діяла нова редакція пункту 60 Порядку № 560, яка передбачала, що якщо відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вже була оформлена і строк проведення мобілізації продовжено, то вона продовжується ІНФОРМАЦІЯ_10 без повторного надання військовозобов`язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на цю відстрочку.
Водночас при вирішенні цієї справи, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки характеру спірних правовідносин та не встановили всі фактичні обставини справи, з урахуванням внесених змін до зазначеного нормативно-правового акту.
Так, поза межами дослідження судів попередніх інстанцій залишилося те, чи виконали посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_10 обов`язок щодо процедури продовження відстрочки, а також чи зберігалися у позивача матеріально-правові підстави для відстрочки після 07 серпня 2025 року.
Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 про скасування раніше наданої позивачу відстрочки чи про відмову в її продовженні, а також докази припинення обставин, які були підставою для її надання.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що повнота встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, є обов`язковою складовою судового процесу, й має бути дотримана судами у будь-якому спорі.
Верховний Суд також наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
....
Оскільки вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Ураховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.'
Висновок Верховного суду зводиться до того, що якщо в Резерв+ занкінчився строк дії відстроки, але ТЦК не приймали рішення комісії про скасування раніше наданої позивачу відстрочки чи про відмову в її продовженні, а також докази припинення обставин, які були підставою для її надання, то передчасно визнавати особу, такою що втратила відстрочку та підлягає мобілізації.
огляд здійснив адвокат, Іван Цебак