Заборона виїзду за кордон
Одним із способів оплатити борг є обмеження прав боржника, наприклад обмеження виїзду за кордон. Обмеження виїзду за кордон здійснює, за поданням державного або приватного виконавця до суду, який розглядав справу про стягнення боргу, тощо.
Хоч і по процесуальному закону, зокрема ст. 441 ЦПК України, називає обмеження виїзду за кордон тимчасовим та насправді, суд не встановлює конкретного строку, а лише вказує до погашення боргу.
Ми розуміє, що бувають випадки коли боржник не може швидко або не має можливості погасити борг, а виїзд за кордон на роботу є єдиним способом заробити кошти і погасити той самий борг.
Відповідно до ст. 441 ч. 5, 6 Цивільного процесуального Кодексу України, Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов’язкової участі державного (приватного) виконавця.
На практиці, не так просто переконати суд зняти обмеження на виїзд за кордон, якщо борг не погашено, особливо якщо такий борг виник внаслідок не сплати аліментів, завдання збитків, шкоди майну чи здоров’ю людини.
Проте, є один хороший аргумент на користь боржників, а саме рішення Європейського суду з прав людини “Стецов проти України”, заява № 5170/15.
Справа стосувалася заборони виїзду з країни, накладеної на заявника у зв’язку з несплатою боргу, встановленого рішенням суду. Згідно із чинним на той час національним законодавством заборона не могла бути знята, допоки не буде сплачено всієї суми боргу. У подальшому заявник декілька разів подавав заяви про зняття цієї заборони, проте всі вони були відхилені з підстав того, що заборона може бути знята лише в разі повної сплати суми боргу.
Посилаючись на статтю 2 Протоколу No 4 до Конвенції (свобода пересування), заявник скаржився на порушення свободи його пересування та права залишити країну
Суд зазначив, що заявнику було заборонено виїжджати з країни щонайменше впродовж чотирьох років. Суд зробив висновок, що ця заборона, яка зачіпала право заявника на свободу пересування, була втручанням для цілей статті 2 Протоколу No 4 до Конвенції. Таке втручання було передбачено законом (розділ 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України») і переслідувало законну мету (захист прав інших осіб).
Стосовно пропорційності втручання Суд нагадав, що навіть якщо захід обмеження свободи пересування особи спочатку був цілком обґрунтованим, він може стати непропорційним у разі його автоматичного продовження протягом тривалого періоду.
Справді, компетентний орган держави має бути здатним пояснити, як заборона на поїздки сприятиме стягненню боргу, беручи до уваги індивідуальні обставини заявника та інші конкретні обставини справи. Однак у цій справі, на думку національних органів влади, які ініціювали та санкціонували оскаржуваний захід, ані суд, ані державний виконавець не мали повноважень зі скасування заборони або перегляду її доцільності та ефективності.
Як вбачалось із чинного на той час національного законодавства та позиції національних органів влади, після застосування заборони вона не може бути знята доти, доки заборгованість не буде повністю погашена заявником. На думку Суду, ці положення суперечили статті 2 Протоколу No 4 до Конвенції.
Суд вважає, що до заявника застосовувалися заходи, які не були достатньо обґрунтованими й не могли бути переглянуті до завершення строку, встановленого датою повної виплати. Тому Суд дійшов висновку, що українська влада не виконала свої зобов’язання згідно зі статтею 2 Протоколу No 4 до Конвенції, а саме не забезпечила, щоб будь-яке втручання у право особи на виїзд зі своєї країни було виправданим та пропорційним обставинам від самого початку і впродовж усього строку втручання.
Тому, якщо судом обмежено Ваше право на виїзд за кордон і з часу винесення такого рішення пройшов значний час та/або існують інші обставини, що підтверджують Ваше бажання повернутись в Україну, або саме обмеження виїзду за кордон не впливає на сплату боргу (не їдете за кордон на відпочинок, а на роботу — для прикладу) Ви можете просити суд скасувати обмеження виїзду за кордон.